10 вересня - Всесвітній день запобігання самогубствам

ФАКТОРИ РИЗИКУ СУЇЦИДУ:

- попередні спроби самогубства;

- погрози суїцидом (прямі й замасковані);

- сімейні проблеми (розлучення батьків та ін.);

- суїциди в сім’ї або спроби суїцидів;

- алкоголізм;

- уживання наркотиків і токсичних речовин;

- афективні розлади (особливо – важкі депресії);

- хронічні й смертельні захворювання (СНІД);

- важкі втрати (смерть близької людини, особливо – протягом першого

року після такої події);

- фінансові проблеми (звільнення).

ОЗНАКИ ЕМОЦІЙНИХ ПОРУШЕНЬ:

- втрата апетиту або імпульсивне переїдання, безсоння або підвищена сонливість протягом останніх днів;

- скарги на соматичне нездужання (головні болі, постійна млявість);

- негативне ставлення, недбалість до своєї зовнішності;

- відчуття апатії під час перебування у звичайному оточенні або при виконанні роботи, що раніше приносила задоволення;

- припинення контактів, ізоляція від друзів і сім’ї, перетворення на людину-одинака;

- порушення уваги зі зниженням якості виконуваної роботи;

- занурення в роздуми про смерть;

- відсутність планів на майбутнє;

- різкі прояви гніву, які виникають через дріб’язок;

- написання заповіту, прохання про прощення.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ:

1. ВИСЛУХОВУЙТЕ – «Я чую тебе». Не намагайтесь утішити загальними словами типу «Ну, все не так погано», «Тобі стане краще», «Не варто це робити». Дайте можливість висловитись. Ставте питання й уважно слухайте.

2. ОБГОВОРЮЙТЕ – відкрите обговорення планів і проблем знімає тривожність. Не бійтесь говорити про це – більшість людей відчувають незручність, кажучи про самогубство, й це виявляється в запереченні або уникненні цієї теми. Бесіди не можуть спровокувати самогубства тоді як уникнення цієї теми збільшує тривожність, підозрілість.

3. БУДЬТЕ УВАЖНІ до непрямих показників при передбачуваному самогубств. Кожну жартівливу згадку або загрозу слід сприймати серйозно. Підлітки часто заперечують, що говорили серйозно, намагаються висміювати дорослого за його зайву тривожність, можуть зображати гнів. Скажіть, що ви сприймаєте їх серйозно.

4. СТАВТЕ ЗАПИТАННЯ – «Таке враження, що ти насправді говориш…», «Більшість людей замислювались про самогубство…», «Ти коли – небудь думав (думала), як це зробити?» Якщо ви отримуєте відповідь, тоді переходьте до конкретних запитань.

5. ПІДКРЕСЛЮЙТЕ ТИМЧАСОВИЙ ХАРАКТЕР проблем – визнайте, що його (її) відчуття дуже сильні, проблеми складні. Дізнайтесь, чим ви можете допомогти, оскільки вам він (вона) уже довіряє. Дізнайтесь, хто ще міг би допомогти цій ситуації.

(за матеріалами Інтернету)

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ

Коли людина залишається наодинці зі своєю проблемою, то проблема здається надміру великою і нерозв’язною. Зважаючи на загрозу кризового психоемоційного стану для будь-якої дитини у сучасному егоцентричному й агресивному світі, слід заздалегідь налаштувати підлітків на доцільність пошуків допомоги у разі виникнення важких особистих проблем.

Головним превентивним заходом щодо вчинення самогубства постає запобіжне запевнення дитини в тому, що її життя дуже цінне для інших, і завжди, за будь-яких обставин близьке оточення зрозуміє її.

Неодмінною умовою запобігання суїцидальним намірам у дітей та молоді є попередження у них психоемоційних розладів здоров’я. Для цього потрібно:

- забезпечити їм здорове харчування (багато свіжих фруктів та овочів);

- пити багато води (не менше 2 л на день);

- нормоване фізичне навантаження;

- повноцінний відпочинок, достатній сон;

- дозований час перегляду телевізора та занять із комп’ютером;

- контроль за змістом телепрограм, комп’ютерних дисків, відеоігор, книг та журналів тощо;

- заборону на лихослів’я у домашньому колі;

- формувати відразу до алкоголю, паління, наркотиків, нецензурної лайки;

- допомагати у виборі якісного кола спілкування, гідних друзів;

- розвивати постійні дружні стосунки в сім’ї, непідробний інтерес до справ та внутрішнього світу дитини, готовність у будь-який момент прийти на допомогу;

- підвищувати авторитете батьків у сім’ї, встановлювати розумні правила та вимоги, запровадити чіткий перелік обмежень та заборон;

- ставити перед дитиною досяжні цілі, допомагати у виборі оптимального життєвого шляху;

- спільно долати труднощі та перешкоди, культивувати творчий підхід до розв’язання проблемних ситуацій;

- вірити в дитину, в її найкращі риси та сторони особистості;

- виявляти до дитини ніжні почуття, турботу й увагу;

- виробляти позитивне мислення, виховувати любов до життя.