Спогади ЧАЛИКА ЯКОВА ГРИГОРОВИЧА про ГОЛОДОМОР
СПОГАДИ ЧАЛИКА ЯКОВА ГРИГОРОВИЧА ПРО ГОЛОДОМОР 1932-1933 РР.
Чалик Яків Григорович народився 13 вересня 1930 року у селі Перекопівка Роменського району, проте зараз проживає у смт. Степанівці. Яків Григорович дуже розумна людина з важкою долею. Він пережив Голодомор, Другу світову війну і зараз є свідком російсько-української війни. Коли почалась Друга світова війна, батька Якова Григоровича мобілізували. Він був зв'язківцем з фронту, але так і не повернуся з війни, тому Якова та його сестру виховували мати і бабуся. Дружина - Чалик Віра Олексіївна - подарувала Якову Григоровича двоє дітей. Вона працювала у Степанівській філії піонер-вожатою і вела навчальний предмет "Домоводство".
На сьогодні Яків Григорович має четверо онуків та четверо правнуків. Онуки пишаються своїм дідусем і розповідають нам:"Ще наш дідусь має золоті руки - захоплювався фотографією, сам проявляв і робив фото на старому фотоапараті. Також він дуже гарно писав картини маслом, ті, що в нього за спиною, то його роботи. Вміє різбити дерево, своїми руками побудував будинок, в якому живе, усе життя і навіть зараз працює".
У своєму інтерв'ю Чалик Яків Григорович розповідає про своє життя, про події Голодомору 1932-1933рр. та дає декілька порад майбутньому поколінню.
"За Україну треба боротися і любити її, як рідну матір!", - з такими словами звернувся Яків Григорович до усіх українців!
